Харківська районна рада
Головна Про район Історична довідка

Історична довідка

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОН – район на півночі Харківської області. Створений 7 березня 1923 року, район є найбільшим в області за територією, розташований у північній частині Харківщини. Межує на півночі з Бєлгородським районом (Російська Федерація) на північному сході – з Вовчанським, на південному сході – з Чугуївським, на півдні – зі Зміївським, на південному заході – з Нововодолазьким та Валківським, на північному заході – з Дергачівським районами Харківської області. До складу району входять міста Мерефа та Південний; селищні ради: Бабаївська, Безлюдівська, Березівська, Будянська, Васищевська, 

Височанська, Коротичанська, Кулиничівська, Манченківська, Пісочинська, Покотилівська, Роганська, Утківська, Хорошівська; сільські ради: Веселівська, Вільхівська, Глибоцька, Жовтнева, Комунарська, Лизогубівська, Липецька, Лук’янцевська, Малороганська, Пономаренківська, Русько-Тишківська, Тернівська, Циркунівська, Яковлівська.

Постановою Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (далі – ВУЦВК) 7 березня 1923 року урядом України було затверджено нову систему адміністративного поділу Харківщини. В Харківській губернії замість 10 повітів було створено 5 округів, замість 227 волостей – 77 районів, утому числі Люботинський, Харківський, Липецький, Циркунівський, Мереф’янський та Коротичанський. Постановою ВУЦВК та Раднаркому УРСР від 5 січня 1925 року було ліквідовано Коротичанський та Циркунівський райони.

Постановою ВУЦВК та Раднаркому УРСР від 2 вересня 1930 року Харківський район було ліквідовано, всю його територію передано Харківській міській Раді. Також розформовано Люботинський та Мереф’янський райони.

Постановою Президії ВУЦВК від 22 січня 1935 року «Про розкрупнення районів УРСР» в Харківській області було створено 27 нових районів, в тому числі Харківський.

Постановою Президії ВУЦВК від 25 лютого 1935 року Харківський район було ліквідовано.

Постановою Президії ЦВК УРСР від 17 квітня 1937 року було знову утворено Харківський район у складі 1-ї міськради, 5-ти селищних та 42-ох сільських рад з центром у м. Харкові. До Харківського району було віднесено 48 рад, які були виключені зі складу приміської смуги Харківської міської ради.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 12 серпня 1959 року було ліквідовано Липецький район. Його територія була розподілена між Дергачівським та Старосалтівським районами.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року було ліквідовано Харківський район. Його територія відійшла до Дергачівського та Валківського районів.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року було знову створено Харківський район у нинішніх межах.

У лютому 1993 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про віднесення міста Люботин Харківського району Харківської області до категорії міст обласного підпорядкування».

Місця пов’язані з життям і діяльністю видатних осіб.

У Мерефі, за деякими відомостями, народився легендарний отаман Запорізької Січі Іван Сірко (р. н. невідомий, помер 1680 р.) – людина надзвичайної мужності, сміливості, відваги і воєнного таланту.

З Харківським районом пов’язане життя відомого філософа, педагога Г. С. Сковороди. У 70-ті роки 18 століття Г. С. Сковорода гостював в Бабаях у свого учня, священика Якова Правицького, якому присвятив трактат «Жену Лотову».

Історія селища Високий нерозривно пов’язана з іменами визначного діяча української культури Г. М. Хоткевича, вчених Г. Ф. Проскури, Я. М. Савченка та ін. В селищі мешкали відомі харківські письменники В. ДобровольськийІ. МуратовВ. Мисик.

Недалеко від Бабаїв біля Холодної криниці, де любив відпочивати Григорій Савич Сковорода, в 1995 році було встановлено бюст філософа (скульптор С. Ястреба).

Також в Бабаях був маєток П. А. Щербініна, харківського прокурора. Один з представників цього роду був знайомий з О. С. Пушкіним. Саме молодий Михайло Щербінін став прототипом Євгенія Онєгіна. О. С. Пушкін присвятив своєму другу вірші «Весёлый пир» та «Щербинину». У Руських Тишках народився А. І. Кіпріанов – український радянський хімік-органік, академік АН УРСР, заслужений діяч науки.

У с. Борисівка народився Д. І. Яворницький (1855–1940 рр.) – радянський історик, археолог, етнограф, фольклорист і письменник, академік АН УРСР.

Про заслуги