Почесні громадяни району

Розпочав свою роботу у Харківському районі з 1980 року лікарем-хірургом хірургічного відділення Комунального закладу охорони здоров’я Мереф’янська центральна районна лікарня. З 1995 до 2014 року працював завідуючим хірургічним відділенням КЗОЗ Мереф’янська ЦРЛ.

Хірургія є одним із найдавніших напрямків медичної науки. Цю галузь можна сміливо назвати також однією з найскладніших, адже у лікарів немає вихідних, і навіть у неробочий час вони продовжують допомагати людям. У хірургів немає Нового року, Зелених свят чи Першого вересня – допомога пацієнту може знадобитися будь-коли, тому лікар завжди напоготові.

Хірурги говорять небагато. Тому іноді про них думають: черстві. Але вони просто не люблять пустих слів. Знають ціну всього: ціну сказаного слова, ціну прийнятого чи неприйнятого рішення, ціну секунди…

Іноді, можливо, Володимир Павлович здавався скупими на емоції, мало співчутливим. Просто хірург завжди дуже сконценрований. Слухаючи скарги пацієнта, він намагався не пропустити жодного нюансу, відсіяти емоції і вловити головне. Він максимально допомагав тут і зараз.

Наукова діяльність Біленького В.П. відображена у понад 40 публікаціях і мала основні напрямки: удосконалення медичної допомоги у сільській місцевості, проблеми визначення якості результатів лікувально-діагностичної тактики, особливості симптомокомплексів супутніх захворювань при раку шлунку, доброякісні захворювання прямої кишки, дифузні запальні захворювання товстої кишки, поліпи, поліпоз і дивертикулярне захворювання товстої кишки, ускладнення виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки, гострий панкреатит, грижі, гостра кишкова непрохідність, роль маркерів пошкодження ендотелію в прогнозуванні гострого післяопераційного панкреатиту після прямих втручань на підшлунковій залузі.

Володимир Павлович ввів у дію новітні методики лікування артрологічних та травматологічних хворих, провадив передові технології в діагностиці та лікуванні пацієнтів Харківського району.

Виступав з лекціями, проводив науково – практичні конференції та семінари для лікарів Харківщини і України.

Давав настанову молодим спеціалістам: «Стати лікарем – це, швидше за все, не професія, а покликання. Необхідно любити свою справу, щоб подолати всі труднощі і отримати гідну винагороду у вигляді порятунку багатьох життів людей і їх щирої вдячності. Хірург повинен бути психо-емоційно врівноваженим, відповідальним, твердо впевненим в собі і своїх вчинках!»

З 1995 до 2013 року – депутат Мереф’янської міської ради.

Життєвий принцип: «Любити життя і бути справжніми професіоналами своєї справи!»

Народився 26 лютого 1956 року.

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХХІІ сесії Харківської районної ради VІІ скликання    16 серпня 2019 року.

Розпочав свій трудовий шлях у 1959 році майстром – копіювальником Будянського фаянсового заводу де працював до 1996 року спочатку художником, а потім старшим художником.

У 1995 – 1998 роках викладач Будянської дитячої школи народного мистецтва.

З 1966 року – член Національної спілки художників України.

У 1999 році присвоєно почесне звання «Заслужений художник України».

Борис Петрович – один із провідних художників Будянського фаянсового заводу, якому непересічний майстер віддав майже сорок років свого активного творчого життя. Одним із перших на заводі він зайнявся засвоєнням та впровадженням підполив’яного розпису фарбами й солями металів, різноманітними їх сумішами та комбінаціями.

Разом зі своїми колегами – художниками Будянського фаянсового заводу він створив феномен – унікальний стиль, відомий «будянський розпис», якому притаманний національний дух з яскраво вираженою народністю. Завдяки мистецьким здобуткам та плідній творчій праці Бориса Петровича художні та промислові досягнення Харківського району відомі не тільки на теренах України, а й далеко за її межами, а стиль «будянський розпис» став мистецьким символом Харківського району.

Півник – знаменитий товарний знак будянського фаянсу, який прикрашає денце кожної продукції Будянського фаянсового заводу, ‒ був створений Борисом Пянидою у 1967 році.

Особливе місце у його творчості займав розпис декоративних тарілей. У них якнайповніше реалізовано роздуми, почуття й тонко-нюансові настрої митця.

Борис Петрович – учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних художніх та промислових виставок – ярмарків у Загребі, Токіо, Парижі, Лейпцизі, Познані, Ріо-де-Жанейро, Монреалі. Мав персональні виставки в Харкові (1985, 1994, 2000, 2015). Його твори зберігаються у музеях Києва, Харкова, Полтави, Сум, Запоріжжя, Чернігова, Миргорода, Диканьки, Лозової, Опішні, багатьох приватних колекціях в Україні та за її межами.

У 2016 році Борис Пянида здійснював технічну допомогу та надавав консультації з технології влаштування під час перенесення з музею Будянського фаянсового заводу до Будянського історико – краєзнавчого музею і проведення реставраційних робіт музейного експонату «Будянський камін», виробництва фаянсової фабрики М.С.Кузнєцова 1888 року, який має історичну та унікальну художню цінність.

Народився 28 листопада 1935 року.

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХХІІ сесії Харківської районної ради VІІ скликання  16 серпня 2019 року.

Шевченко Ю.І. – більше ніж 45 років працює у Харківському районі: вчителем Бабаївської середньої школи, Стрілечанської восьмирічної школи, Безлюдівської восьмирічної школи, Васищевської середньої школи; інспектором шкіл Харківського відділу освіти; завідуючим організаційним відділом Харківської районної державної адміністрації; завідуючим, а потім начальником організаційного відділу виконавчого апарату Харківської районної ради; керуючим справами виконавчого апарату Харківської районної ради; радником голови Харківської районної ради.

Працюючи вчителем, Юрій Іванович застосовував диференційований підхід у роботі з дітьми різного рівня пізнавальних здібностей. Дбав про засвоєння навчального матеріалу на уроках, раціонально використовуючи для цього час. Умів швидко прийняти правильне рішення в складних педагогічних ситуаціях, спланувати та здійснити оптимальний варіант проведення уроку. Користувався повагою серед дітей та їх батьків, адже для нього кожна дитина – неповторна особистість.

Під час організації й здійснення управлінської діяльності у Харківській районній державній адміністрації та Харківській районній раді, Юрій Шевченко знаходив у межах власної компетенції, наданих повноважень та засобів, найкращий підхід до ситуацій і найкоротший шлях до досягнення мети, оперативно приймав самостійні обґрунтовані рішення, послідовно забезпечуючи їх виконання.

Ділові властивості Юрія Івановича виявляються в умінні провести кваліфікований аналіз ситуації і розібратися в складних обставинах, розробити альтернативні варіанти рішення з наступним вибором найбільш результативного, своєчасно визначати склад дій, необхідних для вирішення проблем, чітко ставити завдання підлеглим і здійснювати ефективний контроль за їх виконанням, залишатися самокритичним в оцінюванні підсумків діяльності.

Головний принцип у роботі ‒ дивитися вперед і бачити мету, приймати правильні рішення, рішуче діяти і неодмінно завершувати справу успіхом, перемогою.

В ньому поєднані культура життя і співпраця з людьми.

Впродовж багатьох років обирався депутатом Коротичанської та Васищевської селищних рад, був депутатом Харківської районної ради чотирьох скликань.

З 2014 року – голова Харківської районної профспілкової організації працівників державних установ. Обраний до складу комітету Харківської обласної профспілкової організації Профспілки працівників державних установ України.

«Завжди вірити в себе та перемагати!» – життєве гасло Юрія Івановича.

Народився 25 січня 1955 року.

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХХІІ сесії Харківської районної ради VІІ скликання  16 серпня 2019 року.