Харківська районна рада

Почесні громадяни району

photo

Непосидючість, допитливість, намагання досконало володіти ситуацією та вміння вчасно відреагувати на неї і були ключовими секретами успіху заступника голови з комерційних питань багатогалузевого аграрного підприємства, яке, немов Фенікс, постало з попелу після багатьох років занепаду. Адже наприкінці 90-х КСП ім. Карла Маркса фактично дихало на ладан, борсаючись у величезних боргах та, що найгірше, безнадії. Люди по кілька місяців не бачили зарплати, врожаї падали, а від колись потужного господарства залишилися напіврозвалені руїни.

Мало хто тоді вірив у селі Руські Тишки, що колись настануть кращі часи. Та на тлі загального песимізму і зневіри все ж знайшлася людина, яка навіть за надскладних обставин не опустила руки й побачила вихід із майже безнадійної ситуації.

Так, у 2000 році Хазара Бадалова запросили на роботу до Харківського району, де він обійняв посаду заступника голови СВК «Відродження» (правонаступник КСП ім. Карла Маркса). На плечі заступника керівника господарства лягли завдання з матеріально-технічного постачання, збуту продукції тощо.

ТОВ «Відродження» було засновано в березні 2001 року, Хазар Бадалов працював комерційним директором, а в 2003 році на зборах засновників його обрали директором підприємства.

Справді, репутація керівника – це найцінніший капітал, що дав змогу новоствореному підприємству зіп’ятися на ноги та згодом замахнутися на більше. І цей високий імідж зароблявся не за допомогою піар-акцій та проплаченої реклами, а роками чесної наполегливої праці та відповідального ставлення – до людей, землі, ділових партнерів.

Спочатку, через хронічне безгрошів’я, господарство змушено було у борг брати і насіння, і пальне, засоби захисту рослин та ще багато чого… Причому необхідне Бадалову давали лише під його добре ім’я. Бо знали – він не підведе й обов’язково дотримає слова.

Під керівництвом Хазара Бадалова до 2009 року ТОВ «Відродження» отримало ліцензію та патент на вирощування репродукційного насіння, що надавало право вирощувати першу репродукцію та реалізовувати її як насіннєвий матеріал.

Займаючись озимою пшеницею, працівники підприємства звертали увагу на кілька показників сорту, враховували застосування інтенсивної технології і гербіцидів, підгодівлю мінеральними добривами. Завдяки цьому ТОВ «Відродження» стало прибутковим підприємством і мало можливість закуповувати нову техніку, адже без неї не можливо досягти хороших результатів.

Завдяки наполегливій праці Хазара Бадалова, вимогливості, перш за все, до себе, ТОВ «Відродження» стало одним із найкращих сільгосппідприємств Харківського району та області, про яке відомо не тільки в Україні, а й поза її межами.

Його неухильний принцип: «По роботі – й шана відповідна». Твердий і принциповий за натурою, він налагодив сувору виробничу дисципліну, і ті, хто сумлінно працюють, мають достойну винагороду за свою важку працю.

Хазар Бадалов – щира, патріотична людина, яка вболіває за українську державу та її народ.

Він ‒ депутат Харківської районної ради V скликання, член постійної комісії з питань законності та правопорядку.

 

Народився 9 березня 1969 року.

 

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХХVІІ сесії Харківської районної ради VІ скликання 5 жовтня 2015 року.

Непосидючість, допитливість, намагання досконало володіти ситуацією та вміння вчасно відреагувати на неї і були ключовими секретами успіху заступника голови з комерційних питань багатогалузевого аграрного підприємства, яке, немов Фенікс, постало з попелу після багатьох років занепаду. Адже наприкінц...
photo

Багато років поспіль методично, з орієнтацією на майбутнє, вчив дітей селища Буди та його округи грі в шахи. Починаючи з 1982 року, він працював тренером на громадських засадах у Будянській середній школі, пізніше – керівником групи в районному будинку дитячої та юнацької творчості, а з 1994 року і до цього часу – тренером Мереф’янської ДЮСШ відділу освіти Харківської райдержадміністрації.

Тренерське кредо Євгена Ткаченка ‒ виховувати для суспільства інтелектуально сильних, освічених людей, які б прославляли свою землю.

Завдяки його наполегливій праці створено Будянську школу шахів. 11 років поспіль (1994-2005) команда Будянської загальноосвітньої школи була чемпіоном області у змаганнях з шахів «Біла тура» за програмою обласної Спартакіади школярів «Спорт протягом життя». Юні таланти мають добру підготовку, а тому впевнено почувають себе навіть у дорослих турнірах.

Його вихованці постійно посідали перші та другі загальнокомандні місця серед дорослих у Спартакіаді серед районів і міст області.

Найвищою оцінкою досягнень юних шахістів є виконання нормативів Єдиної спортивної класифікації України. Перші дорослі спортивні розряди присвоєно Пряхіній Дарії, Рахмаїлу Олександру та Карбаню Олександру, якого переведено до Харківського обласного вищого училища фізичної культури та спорту № 2; звання кандидатів у майстри спорту України присвоєно Онопко Олександру, Супруну Олексію, Великороду Олександру, Невідомому Івану та Романовському Леоніду; звання міжнародного майстра з шахів ‒ Горбатенко Катерині, яка у 2013 та 2014 роках стала чемпіонкою чемпіонату м. Харкова та Харківської області з шахів серед жінок, у 2010 році брала участь у першості Європи з шахів серед жінок у м. Санкт-Петербург.

Команда Харківського району, у складі якої були вихованці Євгена Ткаченка, тричі (у 1997,1998,1999 роках) перемагала у міжнародному шаховому турнірі, присвяченому пам’яті двічі Героя Радянського Союзу льотчика-випробувача Амет-Хан Султана, у місті Генічеську.

Завдяки успіхам юних будянських шахістів, виріс шаховий авторитет Харківського району не тільки в області, але й у державі. Його створили вихованці тренера Євгена Ткаченка своїми високими результатами, які показали в турнірах міста Харкова та Харківської області, а всім відомо, що Харківська школа шахів ‒ найсильніша в Україні. У фіналах першості України брали участь Великород Олександр, Онопко Олександр, Горбатенко Катерина і Невідомий Іван.

Євгеній Олександрович за підсумками роботи у 2001 році визнаний кращим тренером району та став одним з кращих дитячих тренерів області.

 

Народився 18 серпня 1947 року.

 

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХХVІІ сесії Харківської районної ради VІ скликання 5 жовтня 2015 року.

 

Багато років поспіль методично, з орієнтацією на майбутнє, вчив дітей селища Буди та його округи грі в шахи. Починаючи з 1982 року, він працював тренером на громадських засадах у Будянській середній школі, пізніше – керівником групи в районному будинку дитячої та юнацької творчості, а з 1994 року і ...
photo

Успішні жінки є в кожній сфері життя, вони мають чіткий напрямок і завжди знають, що роблять. Ці леді постійно зайняті справами й задоволені результатом роботи. Їм завжди вдається виглядати спокійними і зібраними, при цьому працювати повний робочий день і одночасно бути прекрасними дружинами, мамами, господинями…

Раїса Олександрівна ‒ член виконавчого комітету Мереф’янської міської ради, голова Жіночої ради м. Мерефи, ветеран праці органів місцевого самоврядування та культурно-освітньої роботи. Веде багаторічну громадсько-суспільну роботу, бере активну участь у культурно-просвітницькому житті Харківського району та м. Мерефа.

Вона вродлива і креативна, вона та, що ставить перед собою ціль і впевнено йде до неї.

Обіймаючи посаду директора Будинку культури «Овочівник», була організатором усіх культурно-просвітницьких заходів у м. Мерефа та брала активну участь у підготовці та проведенні районних і обласних заходів. За її сприяння БК «Овочівник» був визнаний республіканським методичним центром серед культурно-освітніх закладів профспілок Агропрому.

Очолюваний нею колектив постійно входив у десятку кращих сільських клубних закладів країни. На базі БК «Овочівник» під керівництвом Раїси Олександрівни пройшли виробничу практику понад 150 студентів. Більше 30 вихованців працювали у культурно-освітніх установах міста, району та області.

З 1994 по 2006 роки працювала в Мереф’янській міській раді заступником міського голови та керуючою справами виконавчого комітету.

У 1996 році стала ініціатором створення Жіночої ради міста, яку і очолювала багато років поспіль, здобутками якої став жіночий клуб «Мереф’яночка», організація волонтерської роботи, проведення виставок-ярмарків, пропаганда гендерної політики тощо.

Три скликання поспіль обиралась депутатом Харківської районної ради, де була секретарем постійної комісії з питань охорони здоров’я, освіти, культури, молоді та спорту.

Раїса Угненко ‒ активіст Мереф’янської міської ради ветеранів України.

Раїса Олександрівна любить фразу «Вік живи – вік учись», бо вона вважає, що вдосконалення кожної людини як особистості та професіонала не має меж. Особисто вона завжди слідкує за останніми новинами, змінами в чинному законодавстві, зустрічається з громадськістю, вислуховує їх проблеми, щоб бути в курсі всього, що відбувається. Також вона намагається підвищити свої наукові знання, працює над публікаціями, вдосконалює себе тощо.

Життєве кредо: «Люби, ніби тобі ніхто ніколи не завдавав болю. Працюй, ніби тобі не потрібні гроші. Танцюй, ніби на тебе ніхто не дивиться. Співай, ніби тебе ніхто не чує. Живи – ніби на землі рай!»

 

Народилася 27 лютого 1949 року.

 

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХХVІІ сесії Харківської районної ради VІ скликання 5 жовтня 2015 року.

Успішні жінки є в кожній сфері життя, вони мають чіткий напрямок і завжди знають, що роблять. Ці леді постійно зайняті справами й задоволені результатом роботи. Їм завжди вдається виглядати спокійними і зібраними, при цьому працювати повний робочий день і одночасно бути прекрасними дружинами, мамами...
photo

Свій трудовий шлях у Харківському районі розпочав у 1972 році: працював водієм, механіком, начальником майстерень.

30 квітня 1986 року був призваний на військовій збір для участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Василь Федорович діяв героїчно, самовіддано та мужньо в тих екстремальних обставинах. Він, не шкодуючи свого здоров’я і життя, працював у зоні радіаційного лиха аби якомога швидше ліквідувати наслідки Чорнобильської трагедії, обмежити біду. Він один з тих, хто зупинив розбурхану стихію некерованої ядерної реакції і зробив вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Він, як і інші герої-ліквідатори, у перші хвилини, дні, тижні після аварії ціною власного здоров’я зупиняв катастрофу, рятуючи людство. Можна сказати, що він був одним із янголів-охоронців людства. Одним з них – людей різного фаху і соціального стану: військових, шахтарів, науковців, медиків. І тільки завдяки такій звитязі далеко не мирний атом був локалізований.

Після повернення працював на різних посадах, але у зв’язку з інвалідністю, пов’язаною з виконанням робіт у зоні забруднення, був звільнений. Після цього весь вільний час присвятив допомозі своїм землякам ‒ учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1986 – 1990 років та ветеранам, інвалідам Другої світової війни – жителям сел. Бабаї.

У 2000 році Василь Федорович обраний головою громадської організації «Союз Чорнобиль України» Харківського району.

З 2003 року ‒ заступник голови Харківської обласної організації «Союз Чорнобиль України» на добровільних засадах.

У 2007 році був обраний головою первинної ветеранської організації сел. Бабаї, а також заступником голови районної ради ветеранів України.

Під керівництвом Василя Холоші первинна ветеранська організація стала єдиною дружньою родиною. Впродовж своєї діяльності ветерани війни та праці завжди відчували тісну співпрацю та підтримку з боку влади, яка проявлялася у вирішенні соціально-побутових проблем ветеранів, соціальному захисті, турботі про їх стан здоров’я, спільних заходах з патріотичного виховання молоді тощо.

3 2005 року по 2013 рік Василь Федорович Холоша ‒ народний засідатель Харківського районного суду.

3 2010 року призначений помічником-консультантом на громадських засадах депутата Харківської районної ради VI скликання С.С. Веприцького.

Принципом свого життя Василь Федорович визначив слова: «Якщо не я, то хто?».

 

Народився 14 червня 1947 року.

 

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХХVІІ сесії Харківської районної ради VІ скликання 5 жовтня 2015 року.

Свій трудовий шлях у Харківському районі розпочав у 1972 році: працював водієм, механіком, начальником майстерень. 30 квітня 1986 року був призваний на військовій збір для участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Василь Федорович діяв героїчно, самовіддано та мужньо в тих екстремальн...

Про заслуги