Почесні громадяни району

У шкірно-венерологічному диспансері Харківського району працював лікарем дерматовенерологом з дня його заснування ‒ з 1976 року.

В 1981 році був призначений головним лікарем шкірно-венерологічного диспансеру Харківського району, а в 1986 році Бондаренку Михайлу Євгеновичу була присвоєна вища кваліфікаційна категорія з дерматовенерології та з організації охорони здоров’я.

Бондаренко Михайло Євгенович брав активну участь у суспільному житті району:

‒ з 1982 по 1987 рік був членом президії районного комітету профспілки медичних працівників, очолюючи одну з комісій;

‒ з 1997 року очолював комісію при Харківській райдержадміністрації з профілактики заразних шкірних та венеричних захворювань серед неповнолітніх Харківського району;

‒ з 2000 року ‒ член координаційної ради Харківської райдержадміністрації;

‒ брав активну участь у розробці та втіленні сучасних програм з організації охорони здоров’я в Харківському районі.

Під керівництвом Михайла Євгеновича спеціалістами шкірно-венерологічного диспансеру Харківського району одними з перших у Харківській області були розроблені та втілені медичні програми для населення Харківського району: «3 пропаганди здорового способу життя»; «По роботі з лікарями суміжних спеціальностей району»; «По роботі з зацікавленими службами та відомствами району»; «Програма «Ризик»; «Комплексна територіальна програма розвитку служби».

Втілював нові ефективні методи діагностики, лікування та профілактики шкіряних та венеричних хвороб на базі ШВД ХР. Брав участь у роботі з органами МЧС та санепідслужби з ліквідації спалахів венеричних та шкірних хвороб, а також у роботі міжвідомчої комісії по боротьбі з венеричними хворобами.

Шкірно-венерологічний диспансер Харківського району під керівництвом Михайла Бондаренка став базою передового досвіду Харківської області з дерматовенерології: на базі диспансеру проводились наради дерматовенерологічною службою Харківської області, наради з представниками служб та відомств області з питань профілактики розповсюдження шкіряних хвороб та хвороб, що передаються статевим шляхом. У 2008 році диспансер підтвердив вишу акредитаційну категорію і лабораторія ШВД ХР була акредитована на 4 роки.

Михайло Євгенович Бондаренко на посаді головного лікаря покращив матеріальну базу диспансеру: в кабінетах проведено ремонт згідно з вимогами до медичних установ вищої кваліфікаційної категорії; лабораторія ШВД ХР оснащена сучасним діагностичним обладнанням та інструментарієм, що дозволяє проводити на вищому рівні діагностику шкірних хвороб та хвороб, які передаються статевим шляхом.

Народився 1 січня 1951 року.

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХХVІ сесії Харківської районної ради V скликання 18 червня 2010 року.

Є люди, які все життя, не шкодуючи сил та власного часу, працюють задля процвітання держави. При цьому ніколи не скаржаться на труднощі і не виставляють напоказ свої успіхи.

Олександр Сергійович Нечипоренко у 2008 році був призначений головою Харківської районної державної адміністрації.

Він організував ефективну роботу, яка почалась зі створення згуртованої команди ‒ колективу Харківської районної державної адміністрації, в якій працювали ініціативні, творчі люди, які прагнули змінити життя на краще і вміли вирішувати будь-які нестандартні життєві завдання. Кожен член цієї команди мав високий професійний рівень, вмів приймати самостійно рішення і ефективно взаємодіяти з іншими людьми, розділяти відповідальність для досягнення мети один з одним. Завдяки командному принципу роботи, успішно реалізовувались стратегічні завдання, запроваджувався новаторський підхід у вирішенні поточних питань.

Так, завдяки Олександру Сергійовичу на високому рівні підготовлено та проведено урочисту подію – відзначення 85 річниці з Дня утворення Харківського району. За його сприяння до ювілею в районі виготовлено символіку Харківського району – Герб, Прапор та Вимпел, підготовлено буклет з історії району «Перлина землі Слобожанської», проведено грандіозне святкування цієї події.

Ним створювались умови для залучення інвестицій у розвиток Харківського району, реформування житлово-комунального господарства з урахуванням кращого світового досвіду.

Новий імпульс отримала робота щодо технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства району з впровадженням енергозберігаючих технологій, проводилась газифікація населених пунктів, вводилось в експлуатацію новозбудоване житло, створювались нові робочі місця. Значна увага приділялась реалізації державної програми з розвитку земельної реформи, питанням гуманітарної сфери, оздоровленню дітей, розвитку фізичної культури та спорту тощо.

Він футболіст за покликом серця. Завдяки його активній спортивній позиції в районі організовувались чемпіонати з футболу серед дитячих команд, команд ветеранів. У центрі його уваги завжди була активізація спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи серед усіх верств населення.

Принцип, яким Олександр Сергійович керувався у своїй роботі: «Не кажи світові про те, що ти хочеш зробити – покажи як ти робиш».

Його головне кредо: «Людяність і людське ставлення до людей».

Народився 6 січня 1959 року.

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХХVІ сесії Харківської районної ради V скликання 18 червня 2010 року.

Петро Дмитрович з 1985 року був обраний головою Манченківської селищної ради народних депутатів, на посаду селищного голови він обирався виборцями Манченківської селищної ради ще 6 разів: у 1987, 1990, 1994, 1998, 2002, 2006 роках.

Під його керівництвом газифіковано 7 населених пунктів ради з 10-ти, побудовані дороги, було відкрито селищний клуб, розширено торгову мережу. Вживались заходи з утримання майна комунальної власності, в сфері благоустрою, наведення та утримання належного санітарного стану на підвідомчій території. Манченківська селищна рада неодноразово посідала призові місця в районі у рейтингу соціально-економічного розвитку громад району.

Петро Дмитрович велику увагу приділяв зверненням громадян. Основними питаннями у зверненнях були проблеми, які виникали при переоформленні права власності на майно, приватизації земельних ділянок, надання дозволів на будівництво та перебудову, узаконення самовільно побудованих об’єктів, видачі свідоцтв про право власності на житло та господарські будівлі, розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, видалення зелених насаджень та наведення належного санітарного стану на території ради тощо. Всі звернення завжди розглядались на пленарних засіданнях селищної ради, засіданнях виконкомів, за розпорядженнями та дорученнями голови своєчасно приймались відповідні рішення, надавались пропозиції, роз’яснення та консультації.

Петро Петінов підкреслював, що органи місцевого самоврядування найближче стикаються з повсякденним життям і потребами громадян. Зауважував, що успіх місцевої влади залежить не тільки від професіоналізму, компетенції та відповідальності працівників органів місцевого самоврядування, а й від активності громадян, вміння працювати спільно, знаходити виважені підходи до вирішення будь-яких, навіть найскладніших питань.

Петро Дмитрович ‒ людина з активною життєвою позицією, лідер територіальної громади, чудовий організатор, який завжди переймався проблемами людей.

Його життєвий принцип: «Спільно вирішувати всі проблеми, які виникають у громаді, але це можливо лише тоді, коли кожен з нас буде ставитись до селища в цілому як до своєї домівки».

Народився 11 червня 1953 року.

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХХVІ сесії Харківської районної ради V скликання 18 червня 2010 року.

Олександр Ходаков ‒ заслужений майстер спорту України, майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики. Спеціалізація: біг на 100, 200, 400 і 400 метрів з бар’єрами. Багаторазовий чемпіон України серед спортсменів-інвалідів з вадами слуху. Триразовий чемпіон Європи в закритих приміщеннях в естафеті 4 х 100 метрів. Триразовий чемпіон Європи в естафетах 4 х 400 і 4 х 100 метрів.

Дефлімпійські ігри ‒ спортивні змагання людей з порушеннями слуху (до 2001 року змагання називалися «Всесвітні ігри глухих»). Дефлімпіада проводиться кожні чотири роки, на наступний рік після Олімпійських ігор. Подібно до Олімпійських ігор, вони є міжнародною спортивною подією, об’єднуючи спортсменів світу високого рівня.

На Всесвітніх іграх глухих у Копенгагені (Данія) в 1997 році відбувся дебют юного спортсмена. У складі збірної він завоював золоту медаль в естафеті 4 х 400 метрів, встановивши світовий рекорд для спортсменів з вадами слуху. В естафеті 4 х 400 метрів у складі команди він фінішував третім, а в бігу на 400 метрів з бар’єрами ‒ п’ятим.

Розширена спеціалізація виступів Ходакова на спринтерській дистанції 100 метрів, довгому спринті на 400 метрів у бігу на 400 метрів з бар’єрами вимагала від спортсмена особливого підходу до занять. Він експериментував при підготовці до змагань. У 1999 році на чемпіонаті Європи в Афінах (Греція) Олександр завоював три медалі різного ґатунку: золоту в естафеті 4 х 400 метрів, срібну в бігу на 200 метрів і бронзову в бігу на 400 метрів з бар’єрами. За ці результати і успішні попередні виступи йому було присвоєно звання заслуженого майстра спорту України.

У 2001 році Всесвітні ігри глухих проходили в Римі (Італія), Олександр виступав у трьох видах програми і завоював дві золоті (естафети 4 х 100 і 4 х 400 метрів) і одну срібну (400 метрів з бар’єрами) медалі.

У 2005 році на Дефлімпійські ігри в Мельбурні (Австралія) Олександр виїхав у складі національної збірної. На цей раз він завоював першу золоту медаль на 400 метрів з бар’єрами. Свій вагомий внесок Ходаков зробив і в естафетні перемоги нашої команди 4 х 100 і 4 х 400 метрів.

У 30 років спортсмен впевнено брав участь у четвертій в його житті Дефлімпіаді. Колекцію спортивних нагород поповнили медалі чемпіонату Європи в закритих приміщеннях в естафеті 4 х 400 метрів за перше місце, у бігу на 400 метрів з бар’єрами ‒ за друге.

ХХІ літні Дефлімпійські ігри проходили в Тайбеї (Тайвань) у 2009 році.  На відкритті ігор Державний прапор України ніс Олександр Ходаков. Він, тепер вже як ветеран української збірної, виграв золоту медаль в естафеті 4 х 400 метрів і був другим у своєму улюбленому виді ‒ 400 метрів з бар’єрами.

Життєвий принцип Олександра Сергійовича: «Віра – надзвичайна сила. Навіть, коли здавалось би, все втрачено ‒ завжди є інший, потужніший шанс. Там, де немає віри, немає успішних результатів».

Народився 20 липня 1979 року.

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХХVІ сесії Харківської районної ради V скликання 18 червня 2010 року.