Харківська районна рада

Почесні громадяни району

photo

З 1986 року по 1994 рік ‒ голова виконкому Мереф’янської міської ради народних депутатів.

З 1994 року неодноразово був обраний головою Мереф’янської міської ради.

З 2002 року його обрано заступником голови Асоціації сіл, селищ і міст України та заступником голови Ради Конгресу місцевих і регіональних влад України, палати сіл, селищ. З 2003 року входив до складу Дорадчої ради при голові Верховної Ради України з питань місцевого самоврядування.

Борис Георгійович, як Мереф’янський міський голова, керувався у своїй роботі тим, що на нього, як представника влади на місці, була покладена велика відповідальність за соціально-економічний розвиток територіальної громади, за добробут її жителів, за створення належних умов їх проживання.

Одним з головних завдань мера була координація роботи з благоустрою міста.

Він приймав обґрунтовані управлінські рішення, які були спрямовані на задоволення потреб жителів територіальної громади.

Так, за його ініціативою розширювалась соціально-культурна сфера: в місті були відкриті відділення соціального захисту населення, відділ допомоги людям похилого віку на дому, у школах обладнані комп’ютерні кабінети, для дітлахів відкрито Мереф’янський міський клуб дитячої та юнацької творчості тощо.

Одним із пріоритетних напрямків роботи Бориса Георгійовича були питання розбудови громади: збудована школа № 3 та додаткові приміщення до шкіл № 4 та № 5; спільно з підприємствами механізованої колони № 1, Мереф’янським скляним заводом, заводом «Сантехбуддеталь», інститутом овочівництва і баштанництва, інститутом шовківництва збудовано 6 багатоповерхових житлових будинків; поліклінічне відділення Мереф’янської центральної районної лікарні, ФАП у мікрорайоні Артемівка, а також виготовлено проектну документацію на новий лікувальний корпус Мереф’янської ЦРЛ і молочну кухню.

Значну увагу приділяв патріотичному вихованню молоді, розвитку науки та спорту. Не залишав без уваги та піклування ветеранів війни.

За час роботи Бориса Георгійовича була закінчена повна газифікація м. Мерефи.

Борис Георгійович Хихля вважав, що шлях до успіху розпочинається з підтримки ініціатив та цілей її громадян. Його життєве кредо: «Від успіху мереф’янина ‒ до успіху міста!».

 

Народився 13 жовтня 1949 року.

 

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХVІІІ сесії Харківської районної ради V скликання 04 серпня 2009 року.

З 1986 року по 1994 рік ‒ голова виконкому Мереф’янської міської ради народних депутатів. З 1994 року неодноразово був обраний головою Мереф’янської міської ради. З 2002 року його обрано заступником голови Асоціації сіл, селищ і міст України та заступником голови Ради Конгресу місцевих і регіональни...
photo

Свою трудову діяльність розпочав у 1975 році інженером зварювальної лабораторії ХСПМК-3 Треста «Спецробіт».

У 1979 році був обраний заступником голови виконкому Пісочинської селищної ради народних депутатів, а у серпні цього ж року обраний головою виконкому Пісочинської селищної ради, пропрацювавши на цій посаді до серпня 1987 року.

З 1987 року до 1991 року ‒ вчитель виробничого навчання Пісочинської середньої школи.

З 1994 року багато скликань поспіль обирався Пісочинським селищним головою.

Олександра Володимировича, як керівника селищної ради, відрізняв новаторський підхід до вирішення питань. Успішна співпраця з малим та середнім бізнесом давала можливість постійно збільшувати дохідну частину бюджету селища, що стало підґрунтям для реалізації багатьох місцевих програм, виконання яких спрямовано на соціально-економічний розвиток територіальної громади.

Пріоритетним напрямком діяльності Олександра Володимировича була розбудова селища ‒ це і будівництво прибудови колегіуму, і розширення дитячих дошкільних закладів, і відкриття амбулаторії сімейного лікаря, стаціонарного відділення Пісочинської лікарні та філії станції швидкої допомоги тощо.

Особливу увагу приділяв роботі з молоддю, розвитку спорту: будувались спортивні, дитячі майданчики для тренувань та відпочинку дітей. У селищі функціонував сучасний Будинок культури, в якому працювали гуртки, студії, що фінансувалися за кошти місцевого бюджету. Значна увага також приділялась благоустрою селища та його освітленню.

Завдяки професійності Олександра Чернобая, його вимогливості до службовців, згуртованості колективу, у 2004 році Пісочинська селищна рада посіла 3-тє місце в обласному конкурсі «Краща селищна рада», а в 2007 році ‒ перше місце.

Діяльність Чернобая Олександра Володимировича, як Пісочинського селищного голови, була відкритою, прозорою та спрямованою лише на одне – на задоволення життєвих потреб мешканців територіальної громади.

 

Народився 19 липня 1951 року.

 

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХVІІІ сесії Харківської районної ради V скликання 04 серпня 2009 року.

 

Свою трудову діяльність розпочав у 1975 році інженером зварювальної лабораторії ХСПМК-3 Треста «Спецробіт». У 1979 році був обраний заступником голови виконкому Пісочинської селищної ради народних депутатів, а у серпні цього ж року обраний головою виконкому Пісочинської селищної ради, пропрацювавши ...
photo

Асхат Ахметович у 1987 році був запрошений як тренер з важкої атлетики до радгоспу «Харківська овочева фабрика» Харківського району. Спочатку, працюючи слюсарем, він поєднував основну роботу з проведенням занять з важкої атлетики з жителями мікрорайону овочевої фабрики, а потім, змінивши роботу, продовжував до 1998 року тренувати місцевих спортсменів на громадських засадах.

З 1987 року він почав працювати тренером у спортивній дитячо-юнацькій школі Олімпійського резерву обласної ради «Динамо», а у 1997 році перейшов до обласної школи вищої спортивної майстерності на посаду головного тренера, де працював тривалий час. З 1987 року на громадських засадах виконував обов’язки тренера збірної команди Харківського району з важкої атлетики.

За час роботи тренер Асхат Шаймарданов підготував 12 майстрів спорту України міжнародного класу. Серед них вихованці Харківського району: Альберт Насибулін ‒ чемпіон та бронзовий призер чемпіонатів СРСР 1990 та 1991 років, срібний та бронзовий призер чемпіонатів Європи 1992 та 1993 років, багаторазовий чемпіон України та чемпіон Європи серед ветеранів 2009 року; Вікторія Шаймарданова ‒ бронзовий та срібний призер чемпіонатів Європи 2001, 2002 та 2004 років, багаторазова чемпіонка України, учасниця літніх Олімпійських ігор 2004 року в Афінах, де виборола 5 місце; Володимир Бондар ‒ багаторазовий чемпіон України та призер чемпіонатів України, учасник чемпіонатів світу та Європи.

Успіхи важкоатлетів, вихованих тренером Асхатом Шаймардановим, сприяли підвищенню авторитету Харківського району не тільки на рівні області, а й у державі. Збірні команди району з важкої атлетики під керівництвом Асхата Ахметовича багато років поспіль посідали перші місця у Спартакіаді серед районів і міст області. А у 2007, 2008 та 2009 роках команда Харківського районного спортивного клубу стала переможцем всеукраїнських змагань серед спортивних клубів.

Асхат Шаймарданов за підсумками роботи у 1989, 1995, 2001, 2002, 2003 роках увійшов до десятки кращих тренерів Харківської області.

Асхат Ахметович навчав спортсменів, що чемпіонами не народжуються – ними стають, тільки завдяки своїй рішучості, наполегливості та старанності.

Його життєве кредо: «Спорт понад усе».

 

Народився 20 березня 1951 року.

 

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХХVІІІ сесії Харківської районної ради V скликання 04 серпня 2009 року.

Асхат Ахметович у 1987 році був запрошений як тренер з важкої атлетики до радгоспу «Харківська овочева фабрика» Харківського району. Спочатку, працюючи слюсарем, він поєднував основну роботу з проведенням занять з важкої атлетики з жителями мікрорайону овочевої фабрики, а потім, змінивши роботу, про...

Про заслуги