Харківська районна рада

Почесні громадяни району

photo

Працював на керівних посадах Акціонерного товариства закритого типу «Куряжський домобудівельний комплекс» з 1992 року.

З 2001 року – генеральний директор Акціонерного товариства закритого типу «Куряжський домобудівельний комплекс». Під його керівництвом підприємство досягло значних успіхів у реалізації житлових та будівельних програм у Харківському районі.

Він удосконалював організацію будівництва на основі впровадження новітніх технологій, результатів наукових досліджень і експериментів, випробувань нової техніки.

За його особистої ініціативи АТЗТ «КДБК» брало участь у програмах із забезпечення житлом військовослужбовців, чорнобильців, афганців та осіб, що знаходяться на квартирних чергах селищних рад Харківського району.

За період з 2000 по 2007 рік підприємством безоплатно було виділено житло для соціально незахищених верств населення. Для Міністерства оборони України збудовано 24 885,95 м², Міністерства внутрішніх справ –  6 118,69 м², Прикордонної служби – 12 748,5 м², Внутрішніх військ МВС – 12 449,48 м², Міністерства з надзвичайних ситуацій – 5 642,3 м², селищних рад району – 1 191,83 м².

За сприяння Валерія Вереітінова при вирішенні соціальних завдань Харківського району до експлуатації був введений продуктовий супермаркет та проведена реконструкція будівлі школи в сел. Пісочині.

Під його керівництвом була збільшена заробітна плата співробітникам АТЗТ «КДБК», відрахування в соціальні та пенсійні фонди, були ліквідовані затримки з виплати заробітної плати. Підприємство знайшло можливість виділити, в якості благодійності, низку квартир для осіб, які перебували на квартирній черзі в Харківському районі та відчували гостру потребу в поліпшенні житлових умов.

Він брав активну участь у благоустрою території Харківського району, покращенні якості комунальних послуг. Надавав шефську допомогу творчим колективам Харківської області та м. Харкова.

Життєве кредо Валерія Вікторовича Вереітінова: «Незважаючи на обставини, рухатися вперед».

 

Народився 30 березня 1958 року.

 

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХІІ сесії Харківської районної ради V скликання 28 серпня 2007 року.

Працював на керівних посадах Акціонерного товариства закритого типу «Куряжський домобудівельний комплекс» з 1992 року. З 2001 року – генеральний директор Акціонерного товариства закритого типу «Куряжський домобудівельний комплекс». Під його керівництвом підприємство досягло значних успіхів у реаліза...
photo

Людина вчительської професії не може бути пересічною, адже її наслідують, на неї рівняються інші. У педагогічній праці знайшла своє покликання Гунько Ніна Георгіївна. Важкий шлях цієї особистості, але благородний, оскільки вона – вчитель з великої літери. Внутрішня гармонія, життєдайна енергія, творчість – складові педагогічного хисту Ніни Георгіївни. Постійний пошук, глибокий самоаналіз, критичний погляд на зроблене, гостре відчуття новизни стали запорукою її професіоналізму, її життя.

Ніна Георгіївна у 1992 році очолила Південний технологічний ліцей. За цими довгими роками – майстерна праця розуму і серця, і дні, сповнені оптимізмом і непохитною вірою у дитину. Вона ‒ вчитель-професіонал, якому довіряв педагогічний колектив, діти, батьки. Вона була тим, ким її зробила робота, яку Ніна Гунько вміла виконувати якісно і чітко.

Під її керівництвом колектив прагнув створення інтелектуально-творчого середовища з метою забезпечення умов для всебічного розвитку підростаючої особистості, переймаючись важливим завданням – зростанням своїх учнів як зрілих, компетентних, відповідальних громадян України.

Щоранку Ніна Георгіївна йшла до ліцею «дорогою в серце». Не кожній людині дано бодай один крок зробити цією дорогою. Мудрість її серця закликала учнів зростати, розвиватися, ставати справжніми людьми та давала колегам силу, мужність відстоювати правду, сіяти в душах дітей оте вічне, поважати кожну дитину, намагатися зрозуміти її потреби, сприяти її всебічному розвиткові.

Ніна Георгіївна створювала нові моделі системи роботи ліцею на основі інноваційних психолого-педагогічних технологій, стрижнем яких було психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учня та педагога. Співучасть, співпраця, співтворчість – були невід’ємними складовими ефективної організації навчально-виховної діяльності, адже без цих складових неможлива орієнтація особистості на самопізнання, саморозвиток, самореалізацію.

Що лежало в основі успіху Ніни Гунько? Любов до своєї праці? Так! Безперервна робота над собою? Безперечно! І ще – великий педагогічний талант. Те, чого не можна навчитися і чого не можна здобути, те, що дано обраним людям, як дар!

Вона ‒ депутат Харківської районної ради IV скликання, член постійної комісії з питань освіти, науки та спорту, член виконкому Південної міської ради.

Головне кредо діяльності – сформувати в кожній дитині оптимізм і творчий пошук, життєтворчу позицію, почуття відповідальності, а ще – допомогти усвідомити, що «не досить мати добрий розум, головне – правильно його застосовувати».

 

Народилась 8 лютого 1954 року.

 

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХІІ сесії Харківської районної ради V скликання 28 серпня 2007 року.

 

Людина вчительської професії не може бути пересічною, адже її наслідують, на неї рівняються інші. У педагогічній праці знайшла своє покликання Гунько Ніна Георгіївна. Важкий шлях цієї особистості, але благородний, оскільки вона – вчитель з великої літери. Внутрішня гармонія, життєдайна енергія, твор...
photo

З квітня 2000 року очолював управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації.

Саме з 2000 року Микола Андрійович обрав для себе справою життя нелегку і гуманістичну місію – постійну, багатогранну і всебічну підтримку та захист всіх, хто найбільше цього потребує в нашому суспільстві. Саме він став одним із соціальних працівників – людей, які за професійним обов’язком, а головне – за покликом душі, надають допомогу нашим співвітчизникам, хто виявляє милосердя, створює добро не тільки зі службового обов’язку, а й за велінням совісті та покликом душі.

Саме соціальному працівнику доводиться стикатися з різними сферами життя людини і суспільства: фізичним і психічним здоров’ям, особистими і груповими конфліктами, плануванням сім’ї, з проблемами працевлаштування, професійної і соціальної адаптації різних категорій населення, профілактикою асоціальної поведінки, здійсненням правосуддя тощо.

Колектив, який очолював Микола Андрійович, дарував людям надію на краще, вчасно подавав руку допомоги тим, хто цього потребував.

Чуйність Миколи Гуся відчували широкі верстви населення Харківського району і, насамперед, пенсіонери та інваліди, діти-сироти, малозабезпечені та багатодітні сім’ї, безробітні громадяни. Він постійно опікувався проблемами людей, забезпечував їх потреби.

Піклуючись про людину, її майбутнє, забезпечуючи надання соціальних гарантій і допомоги тим, хто потрапив у нелегкі життєві ситуації, він робив вагомий внесок у розбудову демократичного, громадянського суспільства.

Його праця скромна і не завжди була помітна, але була сповнена душевного тепла.

«Соціальна робота ‒ це мистецтво налагоджувати зв’язки між людьми. Лише люди з великим серцем та щирою душею, ті, хто завжди готові прийти на допомогу, обирають таку нелегку, але надзвичайно потрібну і важливу професію. Щодня завдяки цій роботі люди отримують віру у власні сили, надію на справедливість і гідне життя у своїй країні», ‒ такими словами Микола Андрійович Гусь мотивував своїх колег на нові звершення в їх нелегкій праці.

 

Народився 2 грудня 1951 року.

 

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХІІ сесії Харківської районної ради V скликання 28 серпня 2007 року.

З квітня 2000 року очолював управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації. Саме з 2000 року Микола Андрійович обрав для себе справою життя нелегку і гуманістичну місію – постійну, багатогранну і всебічну підтримку та захист всіх, хто найбільше цього п...
photo

З 1985 року працює Лизогубівським сільським головою.

Виконуючи свої обов’язки, вона усвідомлює завдання, які сьогодні поставлені перед органами місцевого самоврядування: вирішення державних питань і щоденних проблем жителів територіальної громади Лизогубівської сільської ради.

На неї, як на представника влади на місцях, покладена велика відповідальність за соціально-економічний стан територіальної громади, за добробут її жителів, за створення належних умов для проживання мешканців сіл.

Вона, як жінка-керівник, вирішує всі питання місцевого значення, виходячи із загальнодержавних інтересів та інтересів громадян, які проживають на території Лизогубівської сільської ради. Втілює в життя рішення державних органів, бере участь в обговоренні питань районного та обласного значення, вносить свої пропозиції.

Діяльність Лизогубівської сільської ради ґрунтується на основі колективного, вільного, ділового обговорення і вирішення питань, гласності, регулярної звітності виконавчого комітету перед радою і населенням, широкого залучення громадян до участі в роботі.

Її наполеглива і самовіддана праця, високий професіоналізм і компетентність, відповідальність та активна громадська позиція є тим внеском у розвиток держави, якого очікують її виборці та інші жителі громади.

Розуміння і підтримка земляків завжди надають Олександрі Миколаївні впевненості долати перешкоди і досягати бажаних результатів навіть у найскладніших ситуаціях.

Олександра Кануннікова незмінно обирається територіальною громадою на посаду Лизогубівського сільського голови. Їй довірено представляти інтереси і приймати від імені громади рішення, нести відповідальність за втілення в життя основних принципів місцевого самоврядування.

Олександра Миколаївна гармонійно поєднує в собі витонченість жінки, турботливість матері, працьовитість керівника, сімейні цінності і традиції, увагу до людей і любов до свого краю.

Її життєвий принцип: «Завжди потрібно працювати заради людей, які поруч».

 

Народилась 16 жовтня 1952 року.

 

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХІІ сесії Харківської районної ради V скликання 28 серпня 2007 року.

 

З 1985 року працює Лизогубівським сільським головою. Виконуючи свої обов’язки, вона усвідомлює завдання, які сьогодні поставлені перед органами місцевого самоврядування: вирішення державних питань і щоденних проблем жителів територіальної громади Лизогубівської сільської ради. На неї, як на представ...
photo

З 2000 року призначений на посаду військового комісара Харківського об’єднаного районного військового комісаріату Харківської області.

У його роботі одним із пріоритетних напрямків було патріотичне виховання молоді. Він звертав увагу на те, що патріотизм є нагальною потребою і для людей, і для держави, оскільки високий рівень патріотизму громадян забезпечить повноцінний гармонійний розвиток як особистості в державі, так і суспільства в цілому.

Так, представники Харківського об’єднаного районного військового комісаріату Харківської області спільно з представниками галузі освіти Харківського району проводили спільні виховні заходи: військово-спортивні ігри, спартакіади, марафони, навчально-польові збори з виконання навчальної вправи зі стрілецької зброї з учнями тощо.

Під керівництвом Сергія Дмитровича здійснювався військовий облік: своєчасно виявлялись всі громадяни призовного віку, які проживають на території Харківського району, визначали їх кількість та якісні характеристики, забезпечували організоване проведення чергових призовів громадян на строкову військову службу.

Він вживав заходів щодо організації та проведення роз’яснювальної роботи на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності щодо відповідальності за ухилення від служби у Збройних Силах України; розшуку громадян України, які ухиляються від призову на службу до Збройних Сил України тощо. Під час проведення призовної кампанії основний акцент він зосереджував на ретельному вивченні ділових, морально-психологічних якостей, стану здоров’я, фізичного розвитку, освітньої та спеціальної підготовки, а також сімейного стану призовників.

Проводив шефську роботу з військовими частинами, що знаходяться на території району. Брав активну участь у шануванні ветеранів війни, учасників бойових дій та співпрацював з ветеранськими організаціями району.

Сергій Дмитрович завжди навчав військовослужбовців та молодь, що військовий обов’язок – це святий обов’язок кожного громадянина України!

 

Народився 13 квітня 1958 року.

 

Присвоєно звання «Почесний громадянин Харківського району» рішенням ХІІ сесії Харківської районної ради V скликання 28 серпня 2007 року.

З 2000 року призначений на посаду військового комісара Харківського об’єднаного районного військового комісаріату Харківської області. У його роботі одним із пріоритетних напрямків було патріотичне виховання молоді. Він звертав увагу на те, що патріотизм є нагальною потребою і для людей, і для держа...

Про заслуги